Ломефлоксацин - Lomefloxacine hydrochloride

Ломфлокс
Противомикробный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов (дифторхинолон с пиперазиновой группой в хинолоновом кольце). 
Действует бактерицидно. Ингибирует активность фермента ДНК-гиразы, участвующего в транскрипции и репликации ДНК бактерий. Высокоактивен в отношении грамотрицательных аэробных микроорганизмов
Цитробактеров и Энтеробактеров (включая Е. aerogenes и Enterobacter cloacae), бактерий - Escherichia coli, Salmonella spp, Shigella spp, Citrobacter diversus, Haemofilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Legionella pneumophila; кокков - Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Moraxella catarrhalis.
Умеренно чувствительны к препарату Proteus mirabilis, Proteus stuartii, Providencia rettgery, Pseudomonas aeruginosa (ломфлокс эффективнее гентамицина, цефатоксима, цефтазидима), Serratia Liquefaciens и marcesscens, Klebsiella oxytoca и ozaenae, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes и agglomerans, Haemophilus parainfluenzae, Providencia alcalifaciens, Aeromonas hydrophila, Hafnia alvei, Mycobacterium tuberculosis, Chlamidia trachomatis, Bordetella pertussis, а так же некоторые грамположительные аэробные микроорганизмы: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (ломефлоксацин значительно более эффективен, чем норфлоксацин или налидиксовая кислота).
Устойчивы к препарату Streptococcus spp, Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealiticum и анаэробные бактерии. Холерный вибрион и парагемолитический вибрион восприимчивы к ломефлоксацину. Ureaplazma urealyticum, Mycoplasma pneumonae и Mycoplasma hominis также чувствительны к препарату.
Обладает выраженной противотуберкулезной активностью. На большинство микроорганизмов действует в низкой концентрации.

Резистентность развивается редко, в основном к стафилококку, синегнойной палочке

Дозы и длительность - при гонорее, хламидиозе и микоплазме:

Застосовувати внутрішньо (не розжовувати, запивати водою) до або після їди. Доза препарату та тривалість лікування залежать від виду, ступеня тяжкості інфекції та клінічної ефективності застосованої терапії. Загалом приймають 1 таблетку (400 мг) 1 раз на добу протягом 7-10 днів. Зокрема виділяються такі види та ступені тяжкості інфекції:
при неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів – 400 мг 1 раз на добу протягом 3-5 днів;
при неускладненому циститі, що викликаний Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis або Staphylococcus saprophyticus, – 400 мг 1 раз на добу протягом 10 днів;
при неускладненому циститі у жінок, що викликаний Escherichia coli, – 400 мг 1 раз на добу протягом 3 днів;
при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів – 400 мг 1 раз на добу протягом 14 днів;
при гострій гонореї – 600 мг одноразово, при хронічній гонореї – 600 мг на добу протягом 5 днів на тлі специфічної імунотерапії;
при урогенітальному хламідіозі, включаючи змішану бактерійно-хламідійну інфекцію, у тому числі гонорейно-хламідійну, приймати по 400-600 мг 1 раз на добу до 28 днів;
хламідійна інфекція у хворих на ревматизм – 400 мг на добу протягом 20 днів; хламідійний кон’юнктивіт – 400 мг на добу, курс лікування – до 10 днів;
мікоплазмова інфекція – 400-800 мг на добу, курс лікування – до 10 днів;
при гострих та хронічних гнійних інфекціях м’яких тканин, лікуванні інфікованих ран та опіків – 400 мг 1 раз на добу протягом 5-14 днів;
при ускладнених інфекціях нижніх відділів дихальних шляхів, у тому числі при пневмококовій пневмонії, загостренні хронічного бронхіту – 400-800 мг 1-2 рази на добу протягом 14 днів;
при гострому бактеріальному загостренні хронічного бронхіту – 400 мг 1 раз на добу протягом 10 днів;